Неофициальное сообщество РТФ

Все будет РТФ! ;)

Поделиться Next Entry
Під прицілом: декан РТФ Рибін О.І.
yan4uk wrote in rtf_kpi

Першим «під прицілом» спритних журналюг РТФу опинився декан факультету, Олександр Іванович. Він люб’язно відповів на декілька наших запитань.



Ur Мesuare: Чи є у вас хоббі?
Олександр Іванович: Окрім роботи, якою я захоплююсь, мене дуже цікавить найдавніша історія та історія 20-ого століття. Також люблю читати багато книжок російською, українською, білоруською, чеською, польською, словацькою мовами та наукові статті англійською. Окрім цього люблю живопис, колись і сам малював.
U.М.: Які захоплення у Вас були в юності?
 

О.І.: Я мріяв стати одночасно художником, істориком і математиком. Оскільки історики у той час були не потрібні, а художники малювали партійні плакати, я почав серйозно вивчати математику. Своїм студентам я завжди кажу, що працюєш весь час, бо цікаво, цікаво, бо виходить, а виходить, бо працюєш. Треба застрибнути у це коло і тоді буде результат.
U.М.: Яким спортом Ви займались?
О.І.: В юності, звичайно, грав в футбол, а також займався греблею.
U.М.: Ваше ставлення до сучасної музики та мистецтва?
О.І.: Мистецтво — це гра на емоціях. Наприклад, у живописі я не люблю сірі зі страшними формами картини, тому що це морок. А комусь навпаки це подобається. Що до музики, вона також під настрій. У радянські часи дуже подобалась творчість В.Висоцького. Останній гурт, від якого я «шаленів», це «Beatles». До вподоби сучасне аранжування класичної музики.
U.М.: А-де саме Ви здобували вищу освіту?
О.І.: Вищу освіту я здобував у КПІ на електроакустичному факультеті. На сьогоднішній день він увійшов до складу факультету електроніки.
U.М.: Коли саме Ви потрапили на радіотехнічний факультет?
О.І.: В 1972 році професор Трохименко запросив мене до співпраці на факультеті.
U.М.: А як на вашу думку змінився РТФ за роки вашого викладання?
О.І.: До 80-их років РТФ — легенда. Був страшенний конкурс, навіть ректор у свій час поступав і боявся, що не поступить. А взагалі РТФ і зараз дуже потужний і прогресивний факультет.
U.М.: А як ви ставитесь до жіночої частини факультету?
О.І.: Ну, звичайно, дуже позитивно. Якби не було жінок, їх треба було б вигадати, інакше життя стало б неможливим. Якщо жінка талановита і розуміє що робить, то свою роботу вона виконує набагато якісніше, ніж хлопець. Дівчата серед хлопців, як волошки у житньому полі. Якщо їх трошки, то вважається, що врожай буде хорошим. Отже жіноча частина — це прикраса нашого факультету.
U.М.: Щоб Ви хотіли змінити на нашому факультеті?
О.І.: По-перше, це перегляд навчальної програми, з урахуванням зниження рівня середньої освіти. Також велике бажання привести до ладу корпус, придбати нове обладнання, написати і видати підручники по деяким курсам. Хотілось би щоб студенти були більш зацікавленні своєю професією.
U.М.: Не могли б Ви розповісти якусь кумедну історію зі студентського життя або з історії РТФу?
О.І.: Коли я був аспірантом, трапилась цікава історія. Якось ми поїхали до Ленінграду у відрядження. Так сталось, що довелося жити за свій рахунок у зв’язку з тим, що невчасно розрахувалися за поїздку. Повернувшись, пішли до бухгалтерії, до головного корпусу. Йдучи, я курив і коли заходив в корпус, сховав недопалок в кишеню пальто. Зайшовши до бухгалтерії, відчув запах диму. Згодом зрозумів, що загорілось моє пальто. Я почав танцювати на ньому, щоб загасити. Коли зайшов до кабінету, одразу всі вимкнули комп’ютери, вважаючи, що це вони горять. Потім я сказав, що це від мене дим і показав обпалене пальто. Нам без проблем відшкодували відрядження.



?

Log in